Пам’ятка для батьків

«Караючи, подумай: «А для чого?»

1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання мусить бути корисним, чи не так? Ніхто не суперечить. Але караючий забуває подумати…
2. Якщо у вас є сумніви: карати або не карати, не карайте! Навіть якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі і не рішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань про всяк випадок!
3. За один раз – одне. Навіть якщо вчинків здійснено відразу кілька, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, а не по одному – за кожний переступ. Салат із покарань – страва не для дитячої душі.
4. Термін давності. Краще не карати, чим карати із запізненням. Деякі, занадто послідовні вихователі лають і карають дітей за провину, яка викрилась через місяць, а то й рік (щось украв, зіпсував, накапостив…) забуваючи, що навіть у суворих дорослих законах береться до уваги термін давності правопорушень. Ризик вселити думку про можливу безкарність не такий страшний, як ризик затримки душевного розвитку.
5. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто, ніби нічого і не було. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку.
6. Без приниження. Хоч би що, яка б не сталася провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як торжество вашої сили над дитячою слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє лише в зворотному напрямі.
7. Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання має боятися, не вашого гніву, а вашого засмучення…
За дефіциту любові покаранням стає саме життя, і тоді покарання прагнуть як останнього шансу на любов.

 Стиль виховання дитини в сім’ї.
 (тест для батьків)

Шановні батьки!
Виберіть, будь ласка, один із трьох варіантів відповідей на кожне запитання.
5. Дитина вередує, відмовляється їсти те, що завжди їла. Ви:
а) дасте дитині іншу страву;
б) дозволите вийти з-за столу;
в) не випустите доти, доки не з’їсть усе, що ви їй пропонуєте.
6. Ваша дитина, повернувшись із прогулянки, плаче, тому що загубила свою улюблену іграшку – ведмедика. Ви:
а) йдете у двір шукати іграшку;
б) посумуєте з дитиною;
в) заспокоїте дитину, промовляючи, щоб не плакала через дрібниці.
7. Ваша дитина «прилипла» до телевізора замість того, щоб лягти спати. Ви:
а) мовчки вимикнете телевізор;
б) запитаєте, що потрібно їй, щоб розпочати підготовку до сну (може просто посидіти із нею поруч);
в) почнете сварити дитину за непослух.
8. Ваша дитина розкидала всі іграшки по підлозі, не бажаючи їх прибирати. Ви:
а) частину іграшок приберете самі в недоступне для дитини місце (хай посумує за ними);
б) запропонуєте свою допомогу у прибиранні;
в) караєте дитину.
Вказівки для вихователя: підрахуйте, яких відповідей більше – а, б, в.
«а» - авторитарне виховання, за якого визначається право дитини та прийняття її потреб.
«б» - стиль виховання, за якого визначається право дитини на особистий досвід та помилки, акцент – навчити брати відповідальність за себе та свої вчинки.
«в» - виховання без особливих спроб зрозуміти дитину, основні методи – нотація та покарання.